Однак найчастіше чорні діри зоряних мас не видають своєї присутності ні рентгенівським випромінюванням, ні гравітаційними хвилями. Тому вчені вдалися до іншого методу. Вони проаналізували рух кожної зорі скупчення NGC 1850, намагаючись знайти сліди відхилень. Для цього вони скористалися накопиченими за понад два роки спостережними даними, отриманими змонтованим на VLT спектрографом MUSE.

Дослідникам вдалося виявити відхилення в русі однієї із зір скупчення, викликані невидимим компаньйоном. Розрахунки показали, що його маса в 11 разів перевищує сонячну. Отже, це не може бути ні білий карлик, ані нейтронна зоря — лише чорна діра. Згодом дані телескопа Hubble підтвердили існування цього об’єкта.

Реєстрація чорної діри в NGC 1850 — перший випадок виявлення такого об’єкта у молодому зоряному скупченні. Його вік становить майже 100 мільйонів років, буквально одну мить за астрономічними мірками.

За словами вчених, у майбутньому вони планують використати цей метод для пошуку інших молодих чорних дір у зоряних скупченнях. Порівнюючи їх зі старішими й масивнішими чорними дірами, вони сподіваються зрозуміти, як відбувається еволюція подібних об’єктів, та поглибити наше розуміння природи походження гравітаційних хвиль.

За матеріалами https://www.eso.org