Четвер, 24.01.2019, 01:08    Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS
Світ астрономії 
                                                                     



Головна» 2018 » Грудень » 31 » 10 дивних відкриттів про Землю

21:42
10 дивних відкриттів про Землю

Розкол континенту

19 березня в Великій рифтовій долині (Кенія) після сильних дощів та сейсмічної активності з’явилася глибока ущелина. Її розміри сягали кількох миль в довжину та понад 15 м в ширину. Ущелина виникла в результаті зрушень, які відбуваються наразі з плитами земної кори, що складають африканський континент: Сомалійською та Нубійською.

Осідання морського дня

В процесі танення льодовиків та льодових щитів рівень світового океану підвищується. Водночас вага всієї додаткової води примушує морське дно осідати.

У ході нещодавнього дослідження вчені розглянули, як талий лід, що витікає з-під землі, міг вплинути на форму морського дна в період між 1993 та 2014 роками. Науковці виявили, що глобальні океанічні басейни деформуються в середньому на 0,1 мм на рік, а загальна деформація протягом двох десятиліть склала 2 мм. А оскільки супутникові вимірювання зміни рівня моря не враховують дно океану, ці результати вказують, що результати попередніх досліджень могли недооцінювати підвищення рівня моря на 8%.

Таємничий мінерал

Нещодавно в крихітній шахті Куллінан в Південній Африці було знайдено крихітний алмаз, який містив мінерал, що раніше ніколи не зустрічався в природі. Хоча розмір алмазу складає в довжину лише 3 мм, цього було достатньо для геологів, щоб зібрати всю необхідну інформацію про мінерал, відомий тепер як силікат кальцію (CaSiO3).

Силікат кальцію нестабільний і відповідно його практично нереально знайти на поверхні землі, проте, припускають, що цього мінералу достатньо в надрах планети. Знайдений алмаз, ймовірно, виник на глибині близько 700 м. Його міцна структура змогла захистити та зберегти мінерал.

Континентальна брила

Порівняння порід з двох далеких континентів показало, що шматок Північної Америки пов’язаний з Австралією. Дослідники припускають, що 1,7 млрд років частина того, що зараз є Північною Америкою відділилася й відійшла на південь, де приблизно через 100 млн років зіткнулася з Північною Австралією. Це зіткнення, ймовірно, підняло гірські хребти в даному регіоні. Подібний процес відбувся 55 млн років тому, коли в результаті зіткнення Азійської та Індійської континентальної плити виникли Гімалаї.

Вірусний дощ

Мільярди вірусів рухаються повітрям довкола планети та іноді, долаючи тисячі кілометрів, падають на поверхню Землі. Віруси переносяться вітрами на висоті від 2500 до 3000 м над рівнем моря, подорожуючи разом з морськими бризками та крихітними частинками ґрунту. Науковці розрахували, що всього лише за один день 1 м² землі може бути вкритий сотнями мільйонів вірусів та десятками мільйонів бактерій.

Після аналізу “мікробних магістралей” в повітряних потоках, вчені виявили, що вірусів в 461 раз більше ніж бактерій, тому що перші кріпляться до більш легких часток, а отже довше залишаються в повітрі та далі переміщуються.

Пожирач океану

Під час руху тектонічних плит вода з океану поглинається у внутрішній простір планети. Вченим вдалося прослухати звуки сейсмічної активності в Маріанському жолобі, де Тихоокеанська плита занурюється під Філіппінську (так звана зона субдукції). Характер гуркоту натякає, що певна кількість води поглинається під час ковзання плит одна по одній.

Вимірювання температури та тиску води (разом зі стійкістю сейсмічних відхилень) дали можливість виявити, що подібні зони субдукції, ймовірно, відкачують до 3 млрд тераграмів (тераграм — мільярд кілограмів) води кожний мільйон років. Це в три рази більше ніж за попередніми оцінками.

Знизу вгору

Досі вважали, що торнадо набувають форми згори донизу, утворюючи вихори повітряних потоків під час сильних штормів. Проте в новому досліджені вчені вивчили 4 торнадо, утворені під час штормів між 2011 та 2013 роками. Вони виявили, що всі торнадо сформували воронкоподібні форми на землі, перш ніж ті розрослися до хмар. Крім того, протягом одного торнадо, що накотився на Ель-Ріно (Оклахома, США) в 2011 році очевидцям вдалося зафіксувати, як за кілька хвилин до того, як радари зафіксували торнадо на висоті 15-30 м, невеликий смерч виник прямо над землею.

Море магми

Глибоко в мантії землі лежать таємничі “бульбашки”, котрі можуть бути залишками древнього магматичного океану. Припускають, що цей океан виник 4,5 млрд років тому після ймовірного космічного зіткнення, в результаті якого утворився Місяць. Оскільки сейсмічні хвилі, що проходять через внутрішній простір планети значно сповільнюється під час перетину цих булькоподібних басейнів, ці області біля ядра планети називали зонами з наднизькою швидкістю.

Проте що це за “бульбашки”? Лабораторні експерименти вказують, що вони можуть складатися з мінералу, багатого на оксид заліза (магнезіум оксид), котрий лишився від магматичного океану, утвореного після того, як великий об’єкт з космосу врізався в Землю мільярди років тому. По мірі того, як океан втрачав тепло, що генерувалося в результаті удару, цей мінерал кристалізувався та утворював кишені оксиду заліза, які опускаються до основ мантії. Так утворилися “бульбашки”, що існують до сьогодні.

Звуки рослин

Якщо ви уважно прислухаєтеся до червоних водоростей під водою, то почуєте їх “дихання”. Коли вчені вперше виявили свистячі звуки в водах довкола коралових рифів біля Гаваїв, то їх приписали креветкам. Проте дуже скоро науковці помітили кореляцію між звуком та наявністю водоростей. Згодом науковці дійшли висновку, що під час фотосинтезу водорості утворюють крихітні бульбашки, котрі накопичуються на їх поверхні. Коли ці бульбашки відділяються та підіймаються на поверхню, вони видають характерний свистячий звук.

Глибинна біосфера

Протягом останнього десятиліття вчені виявили різноманітні та численні спільноти мікробів, що мешкають глибоко під поверхнею Землі. На значних глибинах можуть існувати мільйони невідомих видів та організмів, котрі розвиваються ще з ранніх часів існування нашої планети. Вуглецева біомаса (вуглець, що належить живим організмам) глибинної біосфери може в 300-400 разів перевершувати вуглецеву біомасу всіх людей на планеті. Всі ці інтригуючи живі організми не лише виживають, проте й процвітають під земною поверхнею, а їх виявлення та вивчення дасть можливість більше дізнатися про життя на власній планеті.

Дізнатись більше :

Live Science

Категорія: Наука і Технології | Переглядів: 7 | Додав: звезда | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Архів записів
Хмаринка тегів
Зоряне небо

Земля та Місяць
Сонячна система