“Те, що ви чуєте, це просто шум вітру, що дме на все, що знаходиться поблизу”.
— Дон Банфілд, дослідник з Конельського університету, що працював над датчиком тиску повітря.
Якщо запис здався вам дещо дивним та потойбічним, то це, в принципі, так і є. Повітря на Марсі зовсім не таке як на Землі, і його поведінка радикально відрізняється від нашого. Зокрема, хоча швидкість вітру Марсу може сягати 100 м/с, висота звуку вітру дуже низька, щоб бути почутою. Через це, щоб зробити звук чутним, Банфілду довелося запустити запис в 100 разів швидше. Тобто останні 29 с запису в реальності тривали 48 хв.
Те, наскільки для нас сильний або слабкий звук вітру, залежить від розмірів вихорів, які досягають наших вух. Вітер постійно відкидає маленькі вихори, коли стикається з об’єктами. Ці вихори приводять в рух менші вихори й так аж до того, доки не лишиться достатньо енергії для підтримки чогось меншого. І в той час, коли на Землі розмір вихорів може сягати розмірів менших міліметра, атмосфера Марсу не здатна надати достатньо енергії, щоб підтримувати такі малі утворення. В результаті ви отримуєте наднизький, гуркітливий вітер.
“Навіть, якщо вдасться записати всього лише кілька хвилин марсіанських звуків в експерименті Марсу, суспільний інтерес буде високим, а можливості для наукових досліджень будуть реальними”.
— Карл Саган.
Наразі Банфілд з його командою сподіваються, що їм вдасться почути звуки й інших джерел шуму, наприклад, вибухи метеоритів. Для цього майбутній марсохід Mars 2020 буде оснащений двома традиційними мікрофонами.
