Європа

Європа — один з чотирьох найбільших (галілеєвих) супутників Юпітера. Її докладно вивчав космічний апарат "Галілео" в кінці 90-х років минулого століття. Опубліковані NASA раніше (у 2011 році) знімки Європи були створені в сильно поліпшених кольорах. Нинішнє зображення  передає природні кольори так,як вони були б видні людському оку.

На зображенні видно характерні для Європи вигнуті і довгі особливості крижаної поверхні цього супутника Юпітера. Вчені вважають, що під крижаною поверхнею Європи перебуває вода і можливе життя в звичних нам формах (бактерії і мікроорганізми, як мінімум). Червоно-коричневі структури, добре помітні на поверхні, можуть бути утворені в результаті геологічних процесів або ж являють собою результат життєдіяльності мікроорганізмів на Європі. Так, відомо, що білі та блакитні області на видимій поверхні містять чистий водяний лід, а червонувато-коричневі включають частки заліза і сполуки сірки. Можливі й інші причини утворення таких характерних візерунків на Європі.

Знімок отриманий в зеленому і синьому піддіапазонах видимого світла і ближній інфрачервоній (теплової) області. Масштаб на зображенні 1.6 км/піксель. Північ супутника Юпітера знаходиться на зображенні праворуч.

Європа за розмірами трохи менше нашого Місяця, володіє магнітним полем і є найменшим з чотирьох «галілеєвих» супутників Юпітера. На поверхні температура знаходиться в межах -150 ÷ -190оС.

Орбіта Європи проходить через потужний радіаційний пояс Юпітера і тому там висока радіація, майже в мільйон разів більше, ніж на Землі. Крижана замерзла кірка водного льоду не пов'язана з нижчою твердою поверхнею і повільно «прокручується» відносно поверхні. Дослідники оцінили тривалість цього процесу не менш, ніж 12000 років. Зараз вчені вважають, що товщина крижаної кірки Європи становить від 10 до 30 км. Якщо ця модель вірна, то під льодом повинен знаходитися океан води, завтовшки близько 100 км із загальним обсягом, що перевищує обсяг океанів на Землі більше, ніж в 2 рази! Поблизу південного полюса Європи вчені спостерігали викид водяної гейзерів на висоту близько 200 км. Інтенсивність цих викидів залежить від становища Європи щодо Юпітера і пов'язана з приливними ефектами.