Космонавтика України

Україна — визнана в світі космічна держава. Вона входить до п'яти провідних країн на ринку космічних послуг і технологій. До української ракетно-космічної галузі входять 40 підприємств. Провідним центром серед них є всесвітньо відоме конструкторське бюро «Південне» та виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод» у Дніпропетровську. Там створюють та серійно виробляють ракети-носії, космічні апарати, системи управління, орієнтації і траєкторних вимірювань. Великими досягненнями українських фахівців стало створення космічних апаратів «Січ-1», «Океан-О», «АУОС» та «Мікрон», ракетоносіїв «Зеніт-3SL», «Дніпро», «Циклон-3».

Досягнення України в ракетно-космічній галузі дозволили їй разом із США, Росією та Норвегією взяти участь у спільному міжнародному проекті «Морський старт» для запуску в Тихому океані космічних супутників різного призначення. Крім того, наша країна бере участь у міжнародних проектах створенні носіїв Antares та VEGA.

Україна, як справжня космічна держава має чималу кількість видатних творців та теоретиків космонавтики. Її вчені багато зробили для розвитку світової космічної науки. Зокрема, на Південному машинобудівному заводі в Дніпропетровську сконструйовано і виготовлено понад 400 штучних супутників землі. Великий внесок в освоєння космічного простору зробили такі видатні вчені країни, як

С. Корольов, В.Челомей,

М. Янгель, Ю. Кондратюк,

В. Уткін.

Становлення космічної галузі України почалося в 1937 році зі створення в Харківському авіаційному інституті Харківської реактивної групи під керівництвом Г. Проскури, що здійснила запуск великої стратосферної ракети під Харковом.

У 1951 році за рішенням Радянського Уряду великий автомобільний завод, що будується в Дніпропетровську, був перетворений у завод № 586 для виробництва радянських ракет Р-1.

Для реалізації проекту по створенню ракети Р-12 з новими бойовими якостями в 1954 році на території заводу було створене самостійне Особливе конструкторське бюро, головним конструктором якого був призначений Михайло Янгель. У 1966 році завод № 586 був перейменований у Південний машинобудівний завод, а конструкторське бюро № 586 – у конструкторське бюро "Південне".

У 1957 році на базі бойової ракети Р-12 була створена космічна ракета-носій "Космос", що була в експлуатації до 1977 року.

Українські підприємства й організації "Комунар", "Арсенал", "Моноліт", Євпаторійський космічний центр брали участь у підготовці запуску першого штучного супутника Землі, виведеного на орбіту 4 жовтня 1957 року.

З початку 60-х років підприємства України почали розробку і виробництво систем керування, бортової автоматики й інших систем і приладів для космічних об'єктів і комплексів.

12 квітня 1961 року російська модифікована міжконтинентальна балістична ракета Р-7, обладнана приладами підприємств "Комунар" і "Арсенал", вивела на навколоземну космічну орбіту першого в історії людства космонавта Юрія Гагаріна.

Діяльність конструкторського бюро "Південне" у сфері наукових досліджень почалася в 1961 році з розробки космічних апаратів "Метеор" і "Стріла".

У 1962 році ракета-носій "Космос" вивела на орбіту перший супутник дніпропетровської розробки ДС-2, а в 1967 році ракетою-носієм "Космос" на орбіту був виведений орієнтований в атмосфері супутник "Космічна стріла".

З 1965 року в конструкторському бюро "Південне" почалися роботи зі створення серії малих уніфікованих супутників для проведення наукових досліджень.

У середині 60-х років завод і конструкторське бюро "Південне" почали розробку космічних ракет-носіїв "Циклон" на базі бойових міжконтинентальних ракет Р-36.

У 1969 році з ініціативи конструкторського бюро "Південне" по створенню і реалізації міжнародної космічної програми "Інтеркосмос" відбулося виведення на орбіту першого супутника - "Інтеркосмос-1".

У рамках співробітництва з Французьким космічним центром протягом 1971-1982 років були здійснені запуски наукових супутників серії "Ореол", створеними конструкторським бюро "Південне" і Южмашем.

На початку 70-х років конструкторське бюро "Південне" початок розробку автоматичних універсальних орбітальних станцій з орієнтацією на Землю і Сонце.

Фахівцями конструкторського бюро "Південне" була зроблена технічна допомога Індійської організації космічних досліджень під час розробки і запусків у 1975-1979 роках індійських супутників "Ариабхата" і "Бхаскара".

У 1976 році в конструкторському бюро "Південне" під керівництвом Володимира Уткіна почалися роботи зі створення космічного ракетного комплексу "Зеніт", розробка й іспити якого продовжувалися протягом 10 років.

На початку 80-х років почалися роботи з запусків космічних апаратів серії "Океан" для дистанційного зондування і дослідження Світового океану.

Для реалізації космічної діяльності в незалежній Україні в 1992 році був створений спеціальний орган виконавчої влади Національне космічне агентство України.

Через два роки була прийнята перша Державна космічна програма України на 1993-1997 роки.

У нових умовах успішно почалися розвиток і розробка нових космічних проектів і програм.

У 1995 році Державне конструкторське бюро "Південне" і виробниче об'єднання "Южмаш" разом з партнерами зі США, Росії і Норвегії почали реалізацію унікального проекту "Морський старт" по створенню ракетно-космічного комплексу з однойменною назвою.

У тому ж році з космодрому Плесецк ракета-носій "Циклон-3" зробила запуск на орбіту першого супутника під юрисдикцією України "Сич-1".

У 1996 році були створені Інститут космічних досліджень і Національний центр керування й іспиту космічних засобів у місті Євпаторія.

На черговій сесії Верховної Ради України в 1996 році був прийнятий Закон України "Про космічну діяльність".

У 1997 році Державне конструкторське бюро "Південне" у кооперації з російськими й українськими підприємствами почали створення космічного ракетного комплексу "Дніпро" на базі міжконтинентальних балістичних ракет РС-20 (SS-18 "Сатана" по класифікації НАТО).

У рамках розвитку міжнародного співробітництва в листопаду 1997 року відбувся політ першого космонавта-дослідника незалежної України Леоніда Каденюка в складі екіпажа американського космічного корабля "Колумбія" місії STS–87.

З метою підвищення ефективності космічної діяльності України в 1998 році в сферу керування Національного космічного агентства були передані підприємства й установи космічної галузі.

З 1999 року почалася активна реалізація міжнародних і національних космічних програм.

У березні 1999 року відбувся перший запуск ракети-носія "Зеніт-3SL" по програмі "Морський старт", коли на орбіту був виведений макет супутника. У жовтні ракета-носій "Зеніт-3SL" здійснила перший комерційний запуск із плавучого космодрому і вивела на геостаціонарну орбіту американський супутник зв'язку Direc TV - 1R.

У квітні 1999 року був реалізований перший запуск ракети-носія "Дніпро", що вивів на орбіту англійський супутник "Уосат-12".

У липні 1999 року ракета-носій "Зеніт-2" запустила на орбіту україно-російський супутник дистанційного зондування Землі "Про".

Запуск ракетою-носієм "Зеніт-3SL" американського супутника PanAmSat-9 по програмі "Морський старт" відбувся в липні 2000 року.

У вересні 2000 року ракета-носій "Дніпро-1" успішно запустила п'ять іноземних невеликих супутників: "Саудисат-1A" і "Саудисат-1Б, що належать Саудівської Аравії, італійські "Унисат" і "Мегсат", і малайзійський супутник "Тиунгсат".

У 2001 році були здійснені шість пусків українських ракет-носіїв Зеніт-2, Зеніт-3SL, Циклон-2, Циклон-3. Виведені на орбіти 15 космічних апаратів, одним із яких був україно-російський космічний апарат "АУОС-СМ-КФ", призначений для реалізації програми дослідження сонячної активності в рамках спільного україно-російського проекту "КОРОНАС".

15 червня 2002 року був здійснений останній до цього часу пуск РН "Зеніт-3SL". Був виведений на орбіту космічний апарат "Galaxy IIIC".