Понеділок, 16.07.2018, 15:52    Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS
Світ астрономії 
                                                                     



 



Якщо  Вас  цікавить  світ,  в  якому  Ви  живете;

якщо  Вас  зачаровує  велич  і  краса  Всесвіту;

якщо  Вам  хочеться  дізнатись,  що  там  за  горизонтом  подій,

що  може  зробити  людина,  щоб  досягти  вершин  знань  та  таємниць  Космосу,

тоді  запрошую  Вас  відвідати  мій сайт  «Світ  астрономії»

 



Новини сайту
   

Новини космонавтики  




1 2 3 ... 73 74 »

Сегодня вечером Венера (-4,1 зв. вел.) окажется в соединении с яркой звездой Регул (альфа Льва +1,3 зв. вел.). Расстояние между небесными светилами составит около 1°. 

Данное явление лучше всего будет видно на юге России, Украины, в Молдове, на Кавказе и в странах Средней Азии.

Категория: Наука і Технології | Просмотров: 10 | Добавил: звезда | Дата: 09.07.2018 | Комментарии (0)

/фото Kevin Gill from Nashua, NH, United States

Липень 9, 2018

Катерина Палій

Опубліковано в Новини

За теоретичні докази кулястої форми нашої планети колись спалили Джордано Бруно. Сьогодні ми це знаємо напевне, адже давно вже подивилися на блакитну кулю з-за меж нашої атмосфери. Однак, історія інтелектуальних пошуків підтвердження цього факту є важливою та цікавою.

Категория: Наука і Технології | Просмотров: 12 | Добавил: звезда | Дата: 09.07.2018 | Комментарии (0)

Завтра утром старая Луна (Ф=0,13) окажется близ красивого рассеянного звездного скопления Гиады.

Данное явление лучше всего будет видно на юге России, Украины, в Молдове, на Кавказе и в странах Средней Азии.

Категория: Наука і Технології | Просмотров: 6 | Добавил: звезда | Дата: 09.07.2018 | Комментарии (0)

news 07 07 18vНове комп’ютерне моделювання вказує на те, що величезне тіло, більше розмірами вдвічі, ніж Земля, на етапі утворення Сонячної системи вдарилося в Уран. Це призвело до того, що газовий гігант звалився на свій бік, а також, можливо, спричинило його більш холодну, ніж слід очікувати, верхню атмосферу й формування кілець і ​​супутників. Результати науковців оприлюднив Astrophysical Journal.

Дослідження підтверджує раніше висловлені припущення про таке зіткнення. Ним пояснюють кут нахилу осі обертання Урана — його значення становить 97,77 градусів, тобто вісь лежить приблизно паралельно площині Сонячної системи (для порівняння: вісь Землі нахилена на 23,5 градуси). Внаслідок такого не типового явища для нашої планетної системи, полюси Урана направлені на Сонце. Причому кожен з них 42 роки отримує світло, а потім стільки ж років перебуває в темряві.

Дві світлини Урана в псевдокольрах, отримані впродовж 90-хвилинної експозиції Космічним телескопом імені Габбла в 1997 році, показують напрямок обертання планети, нахил її полярної осі та вісім з 10 маленьких супутників, виявлених космічним апаратом «Вояджер-2» (Voyager 2) під час польоту в 1986 році. Нове дослідження підтверджує, що нахил планети, ймовірно, спричинило масивне тілом, що зіткнулося з Ураном під час формування Сонячної системи. Фото з сайту https://astronomynow.com.

Категория: Наука і Технології | Просмотров: 6 | Добавил: звезда | Дата: 09.07.2018 | Комментарии (0)

`Оумуамуа, первый межзвездный объект, открытый в Солнечной системе, улетает от Солнца быстрее, чем ожидалось. Это аномальное поведение было зарегистрировано наблюдениями астрономов во всем мире, в том числе на Очень Большом Телескопе ESO в Чили. Новые результаты свидетельствуют о том, что `Оумуамуа скорее всего является не астероидом, а межзвездной кометой. Сообщение об этом открытии публикуется в журнале Nature.

`Оумуамуа — первый межзвездный объект, открытый в пределах Солнечной системы — тщательно изучается с момента его открытия в октябре 2017 г. Обобщив данные, полученные на Очень Большом Телескопе ESO и в других обсерваториях, международная группа астрономов обнаружила, что объект движется быстрее, чем предсказывалось. Измеренное ускорение очень невелико: в целом движение `Оумуамуа все равно замедляется под воздействием притяжения Солнца, но все же не настолько, насколько это следовало бы из законов небесной механики.

Категория: Наука і Технології | Просмотров: 6 | Добавил: звезда | Дата: 07.07.2018 | Комментарии (0)

После путешествия длительностью 3.5 года, в ходе которого станция «Хаябуса-2» преодолела дистанцию свыше 3.2 миллиарда км, она практически достигла своей цели. 24 июня аппарат приблизился на расстояние 40 км к поверхности астероида Рюгу (162173 Ryugu) и передал на Землю несколько новых снимков малой планеты. Первое фото было сделано широкоугольной навигационной камерой ONC-W1 (Optical Navigation Camera - Wide angle). На нем можно увидеть астероид на фоне бескрайней пустоты космического пространства.

Категория: Наука і Технології | Просмотров: 7 | Добавил: звезда | Дата: 07.07.2018 | Комментарии (0)

Японская станция «Хаябуса-2» передала на Землю новую серию изображений астероида Рюгу (162173 Ryugu), сделанных навигационной камерой в период с 18 по 20 июня. В эти дни аппарат находился на расстоянии от 220 до 100 км от своей цели.

Как обычно, JAXA опубликовало две серии изображений. Первая не подвергалась никакой обработке, вторая — «сглажена», ее контрастность увеличена. Фотографии расположены в хронологическом порядке.

По мере уменьшение расстояния между «Хаябусой-2» и Рюгу мы можем рассмотреть все больше и больше деталей на поверхности малой планеты. Несмотря на относительно небольшой размер (диаметр астероида составляет около 900 м), он обладает достаточно богатой топографией. На поверхности Рюгу расположено множество различных скоплений камней. Особенно выделяется массив шириной около 150 м, который можно увидеть в верхней части Рюгу. Его альбедо заметно выше, чем у окружающей поверхности. Опоясывающий экватор астероида горный хребет также кажется более светлым, нежели соседние регионы. Кроме того, на снимках можно увидеть несколько кратеров.

Категория: Наука і Технології | Просмотров: 6 | Добавил: звезда | Дата: 07.07.2018 | Комментарии (0)

На протяжении своей жизни галактики часто взаимодействуют друг с другом. Это взаимодействие может принимать разные формы. Порой галактики могут разойтись в пространстве, ограничившись лишь гравитационным воздействием друг на друга. Порой они сливаются в единый объект.

Наш Млечный путь не является исключением из этого правила. За миллиарды лет он, скорее всего, поглотил немало соседних галактик. Группа исследователей из Гронингенского университета попыталась найти следы подобных событий. Для этого они обратили внимание на гало. Гало — это сферический компонент, которые простирается за пределы галактического диска. Его центр симметрии совпадает с центром симметрии Млечного пути. Гало состоит из разреженного горячего газа, темной материи и звезд. Последние, в основном, представлены старыми, маломассивными светилами. Они могут встречаться как поодиночке, так и в виде шаровых скоплений.

Категория: Наука і Технології | Просмотров: 5 | Добавил: звезда | Дата: 07.07.2018 | Комментарии (0)

Наблюдения на телескопах ALMA и VLT показали, что как галактики со вспышками звездообразования в ранней Вселенной, так и область звездообразования в близлежащей галактике содержат гораздо большую долю массивных звезд, чем их находится в более спокойных галактиках. Это открытие ставит под сомнение современные воззрения на эволюцию галактик, меняет наше понимание истории звездообразования во Вселенной и наши представления об образовании химических элементов.

Группа астрономов под руководством Чжиюй Чжана (Zhi-Yu Zhang) из Эдинбургского университета, исследуя удаленные области Вселенной при помощи решетки радиотелескопов ALMA (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array), измерила долю массивных звезд в четырех удаленных богатых газом галактик со вспышками звездообразования. Эти галактики наблюдаются в эпоху, когда Вселенная была значительно моложе, чем сейчас. Поэтому маловероятно, чтобы столь молодые галактики уже успели пройти много предшествующих этапов звездообразования.

Категория: Наука і Технології | Просмотров: 5 | Добавил: звезда | Дата: 07.07.2018 | Комментарии (0)

Используя космический телескоп Suzaku, астрономы получили и изучили рентгеновский спектр близлежащего объединяющегося скопления галактик Абель 3376 и двух его реликтовых радиоисточников, имеющих дугообразную форму. 

Абель 3376 представляет собой яркое и умеренно массивное объединяющееся скопление галактик. Оно имеет два гигантских дугообразных реликтовых радиоисточника, находящихся на краю скопления.

Реликтовые радиоисточники представляют собой диффузные, вытянутые радиоисточники синхротронного происхождения, наблюдаемые обычно в форме одинарной или двойной дуги на периферии скоплений галактик. Эти структуры возникают в результате ускорения и повторного ускорения частиц в составе ударной волны, формирующейся при столкновениях скоплений галактик. 

Категория: Наука і Технології | Просмотров: 5 | Добавил: звезда | Дата: 07.07.2018 | Комментарии (0)

news 02 07 18 vПерше зображення планети, відкритої на етапі її формування в газопиловому диску навколо молодої зорі, отримано з допомогою приладу SPHERE, що працює на Дуже великому телескопі Європейської південної обсерваторії. Молода планета прокладає шлях крізь первинний диск газу та пилу навколо дуже молодої зорі PDS 70. Дані свідчать — в атмосфері планети є хмари.

Астрономи, серед яких головною є група науковців з Інституту астрономії імені Макса Планка в Гайдельберзі (Німеччина), отримали разючий знімок планети біля молодої карликової зорі PDS 70. Використавши прилад SPHERE (the Spectro-Polarimetric High-contrast Exoplanet REsearch instrument, Інструмент для спектрополяриметричних висококонтрастних пошуків екзопланет) на Дуже великому телескопі Європейської південної обсерваторії — один з найпотужніших нині приладів для «полювання» на планети біля зір — міжнародна команда дослідників уперше надійно виявила нещодавно сформовану планету під назвою PDS 70b, що прокладає шлях крізь речовину для утворення планет навколо молодої зорі [1].

Інструмент SPHERE також уможливив науковцям виміряти яскравість планети на різних довжинах хвилі, що дозволило з’ясувати властивості її атмосфери.

Цей дивовижний образ від інструмента SPHERE на Дуже великому телескопі Європейської південної обсерваторії є першим чітким зображенням планети, побаченої в момент її формування навколо карликової зорі PDS 70. Планету помітно чітко — її видно як яскраву пляму праворуч від центра зображення, затемненого коронографом, маскою, яку використовують для блокування сліпучого світла центральної зорі. Фото з сайту www.eso.org.

Категория: Наука і Технології | Просмотров: 7 | Добавил: звезда | Дата: 06.07.2018 | Комментарии (0)

news 29 06 18 1vУявлення художника про ранню поверхню Марса та формування його твердої кори. Зображення прадавнього Марса показано на тлі сучасного Юпітер — газової планети. Фото з сайту https://snm.ku.dk.

Рання поверхня Марса, утворена океаном рідкої магми, дуже швидко кристалізувалася: лише через 20 мільйонів років після утворення Сонячної системи. Після цього на Червоній планеті з’явилася тверда кора з океанами води — потенційне середовище для появи життя. На Землі тверда кора виникла пізніше, приблизно через 130 мільйонів років. Нові результати про формування кори на Марсі отримали науковці Центру з вивчення формування зір і планет Природничого музею Данії й оприлюднили їх в журналі Nature.

Категория: Наука і Технології | Просмотров: 6 | Добавил: звезда | Дата: 06.07.2018 | Комментарии (0)

Космічний жир

Ілюстрація молекули "космічного жиру" - вуглець сірий, водень - білий /фото D. Young (2011), The Galactic Center. Flickr – CreativeCommons

Липень 2, 2018

Катерина Палій

Опубліковано в Новини

Серед зірок Чумацького Шляху між пилом, та електромагнітним випромінюванням існує “космічний жир” – фактично, жирна форма вуглецю, зв’язаного з воднем. Саме він може бути одним з ключових інгредієнтів у формуванні нових зірок і планет.

Нове дослідження, опубліковане 13 червня в журналі Monthly Notices Королівського астрономічного суспільства, застерігає: у Космосі достатньо жиру, щоб попсувати скло вашого міжзоряного корабля.

Категория: Наука і Технології | Просмотров: 11 | Добавил: звезда | Дата: 03.07.2018 | Комментарии (0)

Гравітаційні лінзи

/фото NASA/ESA

Червень 29, 2018  Катерина Палій

Опубліковано в Новини

Загальна    відносності – базовий принцип, на якому грунтується усе наше життя. Вчені дослідили дві далекі галактики, які знаходяться одна навпроти одної, та виявили, що відносності працює бездоганно навіть у таких великих масштабах.

Загальна теорія відносності Ейнштейна математично описує, як гравітація випливає з фундаментальної взаємодії простору-часу, а точніше, з його деформації. Масивні об’єкти деформують тканину простору-часу, створюючи у ньому відхилення – саме ці відхилення і проявляються у вигляді гравітації, яка пов’язує разом зірки та галактики, змушує планети обертатися навколо Сонця та утримує нас на Землі. Також це означає, що при проходженні світла поряд з галактиками його напрямок відхиляється.

Категория: Наука і Технології | Просмотров: 12 | Добавил: звезда | Дата: 03.07.2018 | Комментарии (0)

Зображення червоточини

/фото Steve Moses

Червень 27, 2018 Катерина Палій

Опубліковано в Дослідження

У 1935 році Альберт Ейнштейн і Натан Розен висловили гіпотезу про існування червоточин – своєрідного “мосту”, який з’єднує дві області космосу через екстремальні гравітаційні деформації простору-часу. Концепція є теоретичною, але згідно з новим дослідженням, ті гравітаційні хвилі, які вчені виявили при зіткненні чорних дір, можуть походити від зіткнення червоточин.

Хвилі також могли бути спричинені іншими екзотичними компактними об’єктами (ECO), такими як fuzzballs або гравастари – теоретичні об’єкти, альтернативні чорним дірам. І деякі дослідники вважають, що різниця в силі сигналів, викликаних зіткненням з чорною дірою та зіткненням з ЕСО може допомогти визначити, що дійсно відбулося.

Категория: Наука і Технології | Просмотров: 26 | Добавил: звезда | Дата: 28.06.2018 | Комментарии (0)

Пошук
Хмаринка тегів
Зоряне небо

Земля та Місяць
Сонячна система