КваварПояс Койпера, Квавар (Quaoar)
Квавар складає близько 1250 км в поперечнику - тобто він такий же, як і Харон - супутник Плутона. Це найбільше з тіл Сонячної Системи, виявлене з моменту відкриття Плутона в 1930 році(і його супутника Харона в 1978). Він дійсно величезний - якщо узяти 50,000 астероїдів і скласти їх разом, то їх сумарний об'єм дасть якраз Квавар.  Квавар порівняний з іншими об'єктами Сонячної Системи. Швидше за все, як і більшість об'єктів
пояса Койпера, об'єкт складається з льоду й скельних порід у рівних
пропорціях. Чимало речовин, які на Землі представлені як рідини або
гази, на Кваварі являють собою різні види льоду - водяний, метановий
(природний газ), діокисди вуглецю (сухий лід) і багато інших. Ці дані
отримані шляхом спостережень за допомогою телескопа ім. Кека.
Квавар був відкритий у результаті
7-місячних спостережень із використанням телескопа у Паломаре,
Каліфорнія. Квавар перебуває від нас на відстані порядку 42 а.о.( 6
млрд. км), значно далі, ніж Нептун і Плутон, які на даний момент знаходяться на відстані 30 а.о. (1 а.о. -
одна астрономічна одиниця, дорівнює відстані від Землі до Сонця, що
становить приблизно 150 млн. км). Якщо рухатися звичайним кроком, то
потрібно буде 100,000 років, щоб добратися до нього. Шаттлу (Space
Shuttle), якщо він буде летіти з такою ж швидкістю, як при русі навколо
Землі, потрібно 25 років, щоб добратися до Квавара. Світло від Сонця
летить до Квавара близько 5 годин. Орбіта Квавара - майже кругова. Її
ексцентриситет (міра витягнутості еліпса) менше 0,04, це означає, що
його відстань до Сонця змінюється менше, ніж на 8% за Кваварівський рік
(який триває 285 земних років). У цьому він сильно відрізняється від
Плутона, ексцентриситет якого в 6 разів більше. Орбіта Квавара нахилена
до площини екліптики (площини Сонячної Системи) на 8 градусів.  Орбіта Квавара(червона) в порівнянні з орбітами планет(чорні). Планети-гіганти(Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун) і Плутон відмічені першими буквами їх імен. Хоча склад Квавара точно невідомий, дослідники вважають, що він сформований із скельних порід і льоду, у тому числі водяного. При цьому, проте, той факт, що Джуитт і Лу, що проводили спектральний аналіз, виявили сліди прозорого водяного льоду, залишається загадкою. Річ у тому, що Сонце здатне нагрівати Квавар лише до температури мінус 223 градуси Цельсія, тоді як молекули води можуть утворювати кристалічну решітку при температурах не нижче мінус 163 градусів Цельсія. Таким чином, припускають учені, температура на Кваварі колись була істотно вища, ніж зараз. Не виключено, що цей об'єкт пояса Койпера мало усередині себе досить потужне джерело тепла, наприклад, природний ядерний реактор. Такий реактор міг розплавляти воду в надрах Квавара і виштовхувати її на поверхню, де вона і перетворювалася на прозорий лід. Якщо ця гіпотеза підтвердиться, ученим доведеться в корені переглянути свої погляди відносно складу Квавара зокрема і усіх об'єктів пояса Койпера в цілому. Втім, повідомляє New Scientist, можливі і інші пояснення наявності на Кваваре прозорого льоду. Наприклад, він міг утворитися чотири мільярди років назад під час формування периферії нашої планетарної системи і згодом проступити на поверхню під впливом мікрометеоритів. Процес появи прозорого льоду міг протікати за рахунок енергії зіткнень Квавара з іншими космічними об'єктами. Правда, ця гіпотеза маловірогідна. Нарешті, результати досліджень американських учених можуть просто містити помилку. |
Меню сайту
Категорії розділу
Пошук
Архів записів
Хмаринка тегів
Зоряне небо  Земля та Місяць Сонце on-line
Сонячна система
 |
