Пояс Койпера

Пояс Койпера — область Сонячної системи за орбітою Нептуна (30 а. о. від Сонця) приблизно до відстані 50 а. о. В цій області розташована велика кількість планетоїдів, найвідомішим (але не найбільшим) з яких є Плутон.

Верхня межа вибрана не довільно — за нею спостерігається різке падіння кількості видимих об'єктів. Причина цього невідома, можливо, простір «вичищається» об'єктом приблизно земної маси.

Об'єкти поясу Койпера рухаються приблизно в площині планет, на відміну від об'єктів хмарності Оорта, які, як припускається, розподілені у вигляді сфери навколо Сонячної системи.

Кеннет Еджворт у 1949 і Джерард Койпер у 1951 висловили припущення, що за орбітою Нептуна повинен існувати пояс невеликих тіл, джерело комет, але тривалий час в цьому регіоні не було відомо жодного об'єкта, окрім Плутона (відкритий у 1930) і його супутника Харона (відкритий у 1978).

В серпні 1992 Девід Джуітт та Джейн Лу з Гарвард-Смітсоніанського центру астрофізики відкрили перший після Плутона транснептуновий об’єкт — планетоїд (15760) 1992 QB₁. В березні 1993 було знайдено друге небесне тіло, до 1996 року їх було вже 32.

До 2005 року відомо більше 800 об'єктів поясу Койпера, які поділяються на наступні категорії:

Класичні об'єкти мають приблизно кругові орбіти з невеликим нахилом, не пов'язані з рухом планет. Такі об'єкти інколи називають «кубівано» на честь першого представника 1992 QB₁.

Резонансні об'єкти утворюють орбітальний резонанс з Нептуном 1:2, 2:3, 2:5, 3:4, 3:5, 4:5 або 4:7. Об'єкти з резонансом 2:3 називаються плутіно на честь найяскравішого представника — Плутона.