Веста

Веста — астероїд завширшки близько 525 км, другий за масою об'єкт у поясі астероїдів (9% від розрахункової маси всього поясу астероїдів). Відкрито німецьким астрономом Генріхом Ольберсом 29 березня 1807, і названо на честь римської богині домашнього вогнища й родинного життя, жіночого уособлення вогню Вести.

Веста втратила близько 1% своєї маси внаслідок зіткнення, що сталося менше мільярда років тому і призвело до утворення сімейства Вести. Деякі уламки Вести впали на Землю (HED-метеорити) і є джерелом багатьох відомостей про цей астероїд.

Веста — яскравий астероїд.

Анімація обертання Вести. Видно величезний кратер поблизу південного полюса астероїда

Веста очима «Габбла»

Орбіта Вести лежить у внутрішній частині поясу астероїдів, всередині Люка Кірквуда на відстані 2,5 а. о.. Орбіта слабкоеліптична з помірним нахилом до площині екліптики. Астероїд не перетинає орбіту Землі і обертається навколо Сонця за 3,63 юліанських років. Найбільша відстань Вести від Сонця трохи перевищує мінімальну відстань від Сонця Церери, а її орбіта повністю розташована всередині орбіти Церери.

Розміри Вести становлять 573×557×446 км, і, якби асиметрія її форми була б дещо меншою, то, відповідно до нової редакції терміну «планета», вона б належала саме до цього класу небесних тіл. Із планетами Весту поріднює і складна геологічна історія. Незабаром після формування почалася диференціація її внутрішньої структури: утворилося залізно-нікелеве ядро і кам'яна мантія. За рахунок тепла, що виділяється під час розпаду радіоактивних ізотопів, ядро і значна частина мантії розплавилися. Протягом наступних епох відбувалося поступове охолодження та кристалізація порід мантії і кори, що врешті-решт призвело до надзвичайної різноманітності мінералів, що складають Весту. Висновок про це можна зробити за метеоритами і малими астероїдами V-типу, родоначальницею яких є Веста.

Веста складається з ядра, мантії і кори

У 1990-х роках за допомогою телескопа «Габбл» вдалося досить детально роздивитися поверхню Вести і отримати уявлення про її склад. Найпомітнішою деталлю є величезний кратер завширшки 460 км, що охоплює південний полюс. Дно кратера лежить на 13 км нижче середнього рівня, краї на 4-12 км підносяться над прилеглими рівнинами, а центральна гірка має висоту 18 км. Розміри кратера порівняні із розмірами астероїда; залишається загадкою як Веста змогла витримати настільки значний катаклізм. Очевидно, що численні астероїди V-типу — просто уламки, що розлетілися після зіткнення. Спектрометричний аналіз свідчить, що у кратері оголено кілька шарів кори Вести і частково — її мантію. На Весті виявлено й інші великі кратери завширшки до 150 км і завглибшки до 7 км. Поверхня Вести суттєво неоднорідна, східна півкуля має вище альбедо, західна ж півкуля темніша, зустрічаються ділянки з аномально низьким альбедо. Вважається, що темніші області відповідають базальтовим рівнинам, відповідникам місячних «морів», а світліші — узвишшям із великою кількістю кратерів.

Вивчення Вести було здійснено АМС «Dawn», запущеною 27 вересня 2007 року. 2011 року апарат вийшов на орбіту навколо Вести і вивчав її протягом 9 місяців, після чого попрямував до Церери.

Веста є найяскравішим астероїдом. Це єдиний астероїд, який ясної ночі можна спостерігати з Землі неозброєним оком, завдяки яскравості його поверхні, розміру, який становить 576 км у поперечнику, та тому, що він може наближатися до Землі на відстань всього 177 млн км.

Клаудія кратер (вказано стрілкою на нижній частині зображення великого плану праворуч) визначає меридіан в Dawn/NASA системі координат.