Цей загадковий жир доцільніше було б назвати мастилом – адже можна уявити, як він допомагає усім складовим Космосу рухатися. Він складається вуглецю, четвертого за розповсюдженістю елементу у Всесвіті, а точніше, його аліфатичної форми.
За даними групи астрономів з Університету Нового Південного Уельсу (UNSW) в Австралії та Університету Еге в Туреччині, Чумацький Шлях може містити у 5 разів більше космічного жиру, ніж вважалося дотепер.
В нашій галактиці може бути близько 11 мільярдів трильйонів трильйонів тонн (або 11 з 33 нулями) токсичного жиру.
“Цей космічний жир – не те, що б ви хотіли намастити на шматочок тосту. Це брудні, ймовірні токсичні форми в середовищі міжзоряного простору – і нашої лабораторії”.
– заявив у своєму виступі професор хімії на UNSW Тім Шмідт.
Шмідт також додав, що сонячний вітер, ймовірно, рятує нашу Сонячну систему від жирової експансії.
Лабораторний експеримент
У своєму новому дослідженні Шмідт та його колеги уважно вивчили космічний жир, створивши його зразки у своїй лабораторії. Щоб імітувати процес, за допомогою якого зірки синтезують гази і випускають їх у міжзоряне середовище, команда дослідників помістила збагачену вуглецем плазму або іонізований газ у вакуумну камеру. З цієї плазми вийшов пиловий побічний продукт, подібний до міжзоряного пилу, у якому й поширюється космічний жир.
Використовуючи спектроскопію, дослідники визначили, наскільки сильно жирний пил поглинає певні довжини хвиль інфрачервоного спектра, щоб підібрати інструменти, за допомогою яких можна буде зафіксувати його присутність. Нові дані дозволили б вченим подивитися на попередні спостереження ближніх зірок, щоб визначити, скільки “жирного” вуглецю знаходяться у безпосередньо у полі зору цих зірок.
Завдяки цим спостереженням дослідники встановили, що в отриманому субстраті на кожен мільйон атомів водню наявні 100 атомів космічного жиру, що складає від чверті до половини міжзоряного вуглецю галактики.
Такі знання допоможуть вченим краще зрозуміти всю нашу галактику. Вважається, що вуглець є життєво важливим будівельним блоком для життя, тому знаючи, скільки вуглецю в різних формах існує в міжзоряному середовищі, можна припускати існування інших систем, подібних до Сонячної, які формуються чи вже сформувалися у нашій галактиці.
Дізнатись більше :
SPACE.com | 
