Науковці Гарвард-Смітсонівського астрофізичного центру (Harvard-Smithsonian Center for Astrophysics, CfA) і Технологічного інституту Нью-Джерсі (New Jersey Institute of Technology, NJIT) оголосили про перше успішне спостереження та вимірювання характеристик «центрального двигуна» сильних сонячних спалахів. Результати дослідження, оприлюднені в журналі Nature Astronomy, розкривають джерело інтенсивної енергії, що живить сонячні спалахи.
Ретельне дослідження сильного сонячного спалаху, що супроводжувався потужним виверженням, зареєстрованого 10 вересня 2017 року Сонячними розширеними антенами Долини Овенс (Expanded Owens Valley Solar Array, EOVSA) NJIT у мікрохвильовому діапазоні показало: джерелом потужної енергії, що живить спалах, є величезний «шар» електричного струму, який розтягується на понад 40 000 кілометрів (це більше, ніж три Землі, розміщені поруч) через основну зону спалаху, де протилежні лінії магнітного поля наближаються, розриваються та знову з’єднуються.
Іван Крячко 
