“Ми дізналися, що всередині ядро насправді тверде, проте воно більш м’яке, ніж ми вважали раніше. Якщо виявиться, що наші результати вірні, то внутрішнє ядро буде мати деякі еластичні властивості, що є і в золота та платини. Внутрішнє ядро – це капсула часу. Якщо ми зрозуміємо його, ми знатимемо, як сформувалася та еволюціонувала наша планета”.

– говорить Ткальчич.

Внутрішні зсувні хвилі настільки слабкі та непомітні, що їх неможливо спостерігати безпосередньо. Виявити їх – це все одно що знайти найпотаємніший скарб сейсмології. Адже вчені вперше заговорили про наявність твердого внутрішнього ядра Землі ще у 30-40 роки ХХ століття. На пошуки доказів цієї гіпотези витрачено чи не сотню років. Розгадати таємницю вдалося завдяки винахідливості австралійців.

Вчені використали власний метод корелюючого хвильового поля, який шукає подібні риси між сигналами з двох приймачів після масштабного землетрусу. Зазвичай хвилі шукають напряму і це не дає необхідного результату. Подібний підхід використовували і для замірів товщини льоду в Антарктиді.

“Ми пропускаємо перші три години на сейсмограмі та дивимося на те, що відбувається між третьою та десятої годинами після землетрусу. Таким чином нам вдається позбавитися великих сигналів. Завдяки глобальній мережі станцій ми беремо кожну окрему пару приймачів та кожний окремий великий землетрус – це величезна кількість комбінацій – та вимірюємо подібності між сейсмограмами. Це чудова кореляція. За допомогою цих подібностей ми створюємо глобальну корелограму – зліпок Землі”.

Тепер нам відомо, що всередині Землі не живуть динозаври. Докази твердої структури внутрішнього ядра дозволять переосмислити бачення історії нашої планети та знайти відповіді на чимало інших питань. Наприклад, а яка ж температура ядра?