Зонд захищатиме спеціальний тепловий щит, схожий на парасолю і за видом, і за принципом дії. Геліофізик НАСА Міці Адамс тішиться, що нарешті для уникнення розплавлення можна було використати особливу технологію.
Тепловий щит
Отже, ключовою технологією є система термічного захисту, яка захищає корабель поряд з водяною системою охолодження, згідно з прес-релізом лабораторії прикладної фізики Джона Хопкінса.
Розробка цієї системи тривала 10 років. Захист складається з двох шарів армованого вуглецевого волокна, що зберігає свої структурні властивості при високій температурі. Між цими шарами є вуглецева піна, матеріал, який майже повністю складається з повітря і не передає багато тепла. Крім цього є і зовнішній шар оксиду алюмінію, білого матеріалу, який відбиває світло. Між вуглецем та оксидом алюмінію знаходиться шар вольфраму для запобігання взаємореакції шарів між собою. Такий щит відбиватиме гарячі частинки сонячної корони та запобігатиме перегріванню зонда.
Встановлення теплового щита на зонд / NASA/Johns Hopkins APL/Ed Whitman
Гаряче-гаряче Сонце
Середовище навколо Сонця надзвичайно інтенсивне. Його корона набагато гарячіша, ніж саме Сонце, поверхня якого має температуру приблизно 5,5 тисяч градусів за Цельсієм.
“Ми знаємо, що це пов’язано з магнітним полем, що з’єднує поверхню Сонця з її зовнішньою атмосферою, але ми як і раніше вивчаємо, як [енергія] виходить із магнітного поля в корону. Це одна з ключових таємниць Сонця та геліофізики”.
– геліофізик NASA Альфонс Стерлінг.
У 1950-х роках вчений Юджин Паркер, на честь якого названий сонячний зонд, допоміг пояснити, як сонячний вітер походить від корони. Parker Solar Probe зможе безпосередньо досліджувати питання, пов’язані з цим процесом, пояснює Стерлінг.
Зонд пролітатиме через зовнішню корону, але гарячі частинки там зустрічатимуться досить рідко, щоб перенести на судно велику кількість тепла, повідомляють в NASA. Простими словами, ви можете відкрити гарячу духовку та ненадовго простягнути туди руку – вам не буде боляче, якщо ви безпосередньо не торкатиметесь металу.
Хоча ми всі так чекали запуску місії, знадобиться деякий час, перш ніж ми зможемо користуватися її науковими відкриттями. Зонд не буде наближатися до Сонця до 2024 року. В цей час корабель оминатиме Венеру сім разів, щоб використати це для гравітаційного маневру.
Звісно, зонд дасть нам такі очікувані відповіді про Сонце, але ми впевнені, що вони породять нові питання.
