Орбітери допоможуть вченим намалювати більш яскраву картину Меркурія. Їм цікаво дізнатись більше про те, як ця крихітна планета сформувалася і розвивалася протягом 4,5 мільярда років Сонячної системи. До того ж, Меркурій виявляє якусь дивну поведінку, про яку вчені хочуть дізнатись більше. З одного боку, планета, схоже, зменшується, оскільки її ядро ​​охолоджується; також вона супер-темна, значно темніша, ніж очікувалося, і вчені хочуть знати, чому. Крім того, у планети є інші дивні особливості, які просто не мають сенсу, враховуючи, що Меркурій знаходиться в Сонячній системі.

Отримані знання дозволять дослідникам доповнити свої уявлення про формування Сонячної системи та екстраполювати їх на екзопланетні системи поза нею.

Меркурій – найменш відвідувана скеляста планета нашої системи. Лише два зонди побували на ній за весь час. Першим був Mariner 10, корабель, призначений для вивчення як Венери, так і Меркурія. Він тричі пролетів над Меркурієм у 1974 і 1975 р. У 2004 році NASA запустили космічний апарат MESSENGER, який успішно вийшов на орбіту Меркурія в 2011 році. Апарат літав навколо планети 4 роки, перш ніж NASA ліквідували його.

Повідомлення від MESSENGER

Від MESSENGER у NASA дізналися дуже багато. Космічне агентство з подивом виявило, що в світі, де температура може перевищувати 426 градусів за Цельсієм, у кратерах може існувати лід з води. Крім того, апарат знайшов дивні деформації поверхні, відомі зараз як меркуріанські пустоти, хоча процес їх утворення досі лишається загадкою. MESSENGER також виявив, що центр магнітного поля Меркурія здаєтmся зміщеним на північ – теж невідомо, чому. Планета має дивну концентрацію газів в атмосфері, яка не має сенсу, особливо враховуючи близькість до Сонця.

Зараз ESA та JAXA сподіваються підхопити та продовжити роботу MESSENGERа. З огляду на це, робота BepiColombo буде трохи відрізнятися від завдань попередника, а також матиме для цього новіші та досконаліші інструменти. Обидві організації попіклувалися, щоб їх орбітери лишалися робочими попри екстремальні температури планети та шалені обсяги сонячної радіації і сонячного вітру. На Землі нас захищає густа атмосфера та магнітне поле, але у Меркурія атмосфера дуже тонка, а магнітне поле – слабке, тому заряджені частинки постійно бомбардують поверхню планети на надвисоких швидкостях.

Такі умови легко підсмажать погано підготовані до цього космічні апарати. Саме тому найважливіші деталі BepiColombo – сонячні панелі, антени та датчики – вкриті спеціальним захисним покриттям, призначеним для охолодження двигунів. Крім того, сонячні батареї BepiColombo не можуть бути спрямовані безпосередньо на Сонце, бо вони перегріються, тому вони обертатимуться.

Звісно, треба спочатку долетіти, а потім говорити про захист від Сонця та пошукові маневри. Але запуск відбувся успішно, тож чекатимемо оновлень та сподіватимемося на успіх обох орбітерів.