Карта розподілу води на місячній поверхні
При цьому варто обмовитись, що під місячною водою вчені мають на увазі не тільки Н2О, але також всі з’єднання місячного ґрунту, що містять водень і кисень. При цьому максимальна концентрація води становить від 500 до 750 частин на мільйон, що набагато менше, ніж в самих жарких земних пустелях.
Карти показують концентрацію води на різних ділянках планети. Вода розподіляється по всій поверхні більш-менш рівномірно, поступово зменшуючись до екватора. Як виявилося, основне джерело місячної води – сонячний вітер (потоки сонячної плазми). Саме вони формують гідроксильні сполуки і молекулярну воду.
На думку вчених, нові дані є гарною відправною точкою для роздумів про те, як тепер використовувати ці місячні водні ресурси.
Вчені виявили підвищений вміст води у вулканічних відкладеннях поблизу місячного екватора. Ця вода, найімовірніше, потрапила на поверхню з мантії Місяця під час вивержень |