Уряд  доручив Державному космічному агентству і Міністерству закордонних справ здійснити заходи відносно отримання членства в Європейському космічному агентстві з врахуванням національних інтересів. Про це йдеться в плані першочергових заходів щодо інтеграції України в ЄС на 2012 рік, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів.

"Здійснити заходи відносно отримання членства в Європейському космічному агентстві з врахуванням національних інтересів", - наголошується в документі.

Крім того, з метою приєднання України до єдиного Європейського дослідницького простору Кабмін доручив Міністерству освіти і науки, молоді і спорту, Міністерству закордонних справ й іншим центральним органам виконавчої влади провести до 1 вересня переговори з Європейською комісією відносно участі України в сьомій рамковій програмі Європейського Союзу по дослідженню і технологічному розвитку.

Багато досягнень Радянського Союзу в космосі були безпосередньо пов’язані з Україною, її високим науково-технічним потенціалом та потужним промисловим виробництвом. Численні українські наукові установи, конструкторські бюро, промислові підприємства були причетні до багатьох найважливіших космічних перемог СРСР - від перших польотів у космос до створення й запуску космічного ракетного комплексу «Енергія-Буран».

Тому було природним, що 29 лютого 1992 року Указом Президента України було створено Національне космічне агентство України (з 2011 року – Державне космічне агентство України - ДКАУ). 

Це дозволило нашій країні розпочати формування власної державної політики в сфері дослідження та використання космічного простору. Ініціаторами створення Агентства виступили фахівці Ради Міністрів, науковці Академії наук, активісти Федерації космонавтики, керівники ракетно-космічних підприємств. Насамперед, це: Володимир Павлович Горбулін, Ярослав Степанович Яцків, Анатолій Павлович Завалішин.

16 березня 1962 року телеграфне агентство Радянського Союзу розповсюдило повідомлення під заголовком "На орбіті - новий супутник", в якому говорилося про черговий запуск в Радянському Союзі космічного апарату "Космос-1": "За попередніми розрахунками супутник вийшов на орбіту з перигеєм 217 кілометрів і апогеєм 980 кілометрів. Його період обертання складає 96,35 хвилини. Кут нахилу площини орбіти до площини екватора становить 49 градусів. На борту космічного апарату встановлено наукову апаратуру, радіотелеметричну систему і радіопередавач, що працює на частотах 20,003 і 90,013 МГц. Спостереження за супутником і прийом телеметричних даних проводиться наземними пунктами командно-вимірювального комплексу, розташованими на території СРСР. Запуск цього штучного супутника Землі є продовженням програми дослідження верхніх шарів атмосфери і космічного простору, для виконання якої протягом 1962 року з різних космодромів Радянського Союзу буде проведено серію запусків штучних супутників Землі".