Все ще гадаєте, що дивитися у новорічну ніч? Обрій радить: під дзвін келихів найкраще зайде трансляція польоту New Horizon поряд з карликовою планетою Ultima Thule.
Як і під час проходження зонду поряд з Плутоном, команда місії збереться у Лабораторії прикладної фізики Університету Джона Хопкінса в Лорелі, штат Меріленд, де й буде слідкувати за апаратом з операційного центру місії. Прямі трансляції покажуть, чим займається команда до і після наближення, а вчені місії проведуть прес-конференцію. Саме на ній вони розкажуть останні новини про досягнення New Horizons.
Про те, що подія буде публічно транслюватися на NASA TV, оголосив у своєму Twitter адміністратор Американського космічного агентства Джим Бріденштайн. Якщо все пройде гладко, трансляція відображатиме два потоки: початок обльоту та коментарі вчених.
Дослідники Уппсальського університету (Швеція) розробили нову модель для Всесвіту, яка може вирішити загадку темної енергії. Їх стаття, опублікована в Physical Review Letters, пропонує нову структурну концепцію, яка включає темну енергію, для Всесвіту, який рухається на зростаючій бульбашці в додатковому вимірі.
Протягом останніх 20 років ми володіємо знанням про те, що Всесвіт розширюється все швидше і швидше. Для пояснення цього феномену використовують темну енергію, яка пронизує Всесвіт, розштовхуючи його зсередини та змушуючи розширюватися. Пояснення – це “темна енергія”, яка пронизує її всюди, штовхаючи її до розширення. Розуміння природи цієї темної енергії є однією з найважливіших загадок фундаментальної фізики.
Хоча нам і здається, що ми знаємо про нашу планету все, проте за минулий 2018 рік дослідникам стало відомо багато дивних речей, пов’язаних з нашою планетою. Ось лише деякі з них.
Динаміка обертання Місяця, з урахуванням того, що всередині знаходиться тверде ядро, була вперше змодельована фізиками з університету Альберти. Їх модель допомагає пояснити той факт, що з Землі здається, що Місяць коливається навколо своєї осі. Відповідь полягає в складній геометрії орбіти Місяця, відомій як положення Кассіні, коли вісь обертання і перпендикулярна вісь орбіти знаходяться на протилежних сторонах від перпендикуляра до площини Лапласа (середня або опорна площина).
Астрономи з обсерваторії Кека, Гаваї, зробили неймовірне відкриття. Вони виявили рідкісний релікт стародавнього Всесвіту: “викопну хмару” газу, створену за часів Великого вибуху. Надзвичайне відкриття може дати нову інформацію про витоки Всесвіту та його ранній склад – зокрема, чому певні зірки і галактики утворюються з газів, а інші – ні.
Астрономи виявили древній залишок Великого вибуху за допомогою одного з найпотужніших у світі телескопів. Група на чолі з Фредом Робертом і Майклом Мерфі з Університету Свінберна в Австралії знайшла не тільки реліктову хмару газу, що залишилася від Великого вибуху, а ще й квазар – ультра-яскраве активне галактичне ядро, що випромінює багато енергії – яке ховалося за нею.
На Землі ці блискучі камінці доводиться діставати з великими труднощами з самих глибин. Проте на космічних сусідах все набагато простіше. Так стверджують британські вчені, що знайшли справжній скарб!
Станом на сьогодні науковці знайшли тільки три планети, умови на яких сприяють утворенню дорогоцнних сполук, наприклад, сапфірів та рубінів. Перша називається HD 219134 b і знаходиться на 21 світловому році від Землі у сузір’ї Кассіопеї. 55 Cancri e – це друга планета, яка розташована на відстані 41 світловий рік від нас. Третя, WASP-47 e, є найбільш віддаленою – 870 світлових років.
Ці небесні тіла утворилися з пилюки та газу, які зібрала в окремі клубки електростатична енергія. Частинки накопичувалися до тих пір, поки в них не появилася сила для притягування більших згустків, щоб формувати повноцінні планети. Після на них почали формуватися такі елементи як кремній, залізо та магній.
Вперше в історії науки американські вчені змогли отримати у лабораторних умовах, що імітують космос, складний вуглевод дезоксирибозу – цукор. Він є необхідним для розвитку життя і може підтвердити кілька цікавих гіпотез.
Експеримент доводить: у вигляді примітивної органіки на Землю життя потрапило саме з космосу. Для того, щоб довести істинність цього давнього припущення, вчені помістили у вакуумну камеру суміш водяної пари та метанолу і охолодили її до -260 градусів за Цельсієм. Лід, який вдалося добути, піддали впливу ультрафіолетового випромінювання. Таким чином вчені спробували відтворити умови, які існували у хмарах міжзіркового газу. Аналіз отриманих зразків показав, що на поверхні алюмінію утворилися різні вуглеводні мікси, серед яких і 2-дезоксирибоза.
Минулого тижня марсіанською рівниною Елізій пронісся вітер, що викликав невеликі вихори та струсонув InSight, який нещодавно приземлився на Червону планету.
Звуки вітру та його побічні ефекти (вихори, перекочування каміння) InSight вловлював двома датчиками. Перший — сейсмометр, котрий вловлював вібрації від сонячних панелей (звуки на межі того, що людина здатна почути, за умови якщо в її навушниках гарний бас). Наразі датчик знаходиться на борту спускного апарату, проте найближчим часом має бути перенесений на поверхню Марсу. Ще один датчик тиску повітря безпосередньо вловлював коливання в повітрі, що більш точно відповідає нашому уявленню про звук. В п’ятницю NASA опублікувала оригінальний, проте найбільш пристосований до людського вуха, запис. До “трек-листа” увійшли:
вихідний запис сейсмометра (0:36 – 0:55),
запис сейсмометра, яку підняли на 2 октави (0:55 – 1:10),
запис тиску повітря, пришвидшений в 100 разів (1:10 – 1:39).
Стандартна Модель фізики елементарних частин є найкращим відображенням нашого нинішнього розуміння будови і “роботи” Всесвіту. Однак, ця модель стосується лише п’яти відсотків того, що знаходиться навколо нас, інша частина складається з того, що називають темною матерією та темною енергією про які вченим стало відомо лише за непрямими даними, гравітаційних взаємодій з об’єктами, що складаються зі звичайної матерії. І нещодавно один з учених-фізиків з Оксфордського університету висунув нову теорію, згідно з якою темна матерія і темна енергія є проявами одного і того ж фактора – так званої “темної рідини”, що має від’ємну масу, якою заповнений весь Всесвіт.
Темна енергія і темна матерія є поняттями, прийнятими для того, щоб заткнути “дірку” між теоретичною частиною (Стандартною Моделлю) і результатами фактичних спостережень. Наприклад, рух і розподіл галактик, який спостерігають астрономи у Всесвіті неможливий, якщо брати в розрахунок тільки масу матерії, яку можна побачити. І з 1930-х років існування невидимої додаткової маси було зіставлено з існуванням невидимої темної матерії.
Дослідники з Університету Західної Австралії припускають, що умови після Великого вибуху були не такими, як їх собі уявляють вчені. Якщо поглянути на історію із запропонованої перспективи, багато речей стають ще більш незрозумілими.
Питання про те, як з’явилося життя, поставили ще античні мислителі. Віки минали, а відповіді змінювалися залежно від модних трендів. Теорію Великого вибуху у 1931 році запропонував бельгієць Жорж Леметр і з тих пір вона вважається найбільш правдоподібною гіпотезою. Згідно з Леметром, Всесвіт виник у якійсь певній точці та постійно розширювався. Після вибуху сформувався газоподібний вир, з якого потім вийшли зірки. Вибухи цих зірок (спалахи супернових) допомогли з’явитися елементам, які потім створили життя.
Ми, люди, постійно цікавимося величезною “ядерною піччю”, яка підтримує життя на Землі. Ми дивилися на Сонце сотнями способів, як наземних, так і космічних. Але і Сонце має свій “темний бік” – нам досі не вдавалося побачити його полюси.
Сьогодні сонячна місія PROBA-2 (PRoject for OnBoard Autonomy 2) від ESA демонструє нам перший зразок північного полюса Сонця, який створили з тих даних, які зонд передавав під час своєї роботи на навколоземній орбіті.
Наша рідна планета – і більша частина об’єктів у Сонячній системі – обертається навколо Сонця в більш-менш однаковій площині, близькій до екватора зірки. Це називається площиною екліптики або просто екліптикою і є результатом плаского диска пилу і газу, який крутився навколо молодого Сонця та з якого потім утворилися планети.